Зміни в оподаткуванні земельним податком лісових земель у 2019 році

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), яким, зокрема, внесені зміни до повноважень місцевих рад в частині встановлення плати за землю та розмірів ставок земельного податку за лісові землі.Ці зміни в першу чергу обумовлені тим, що Законом України від 10.07.2018 № 2497 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» з 15 серпня 2018 року була змінена норма статті 273 ПКУ щодо оподаткування земельним податком земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення незалежно від місця знаходження, згідно з якою «податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством», а окремих ставок для таких земель не було передбачено.Тим самим було встановлено, що лісові землі підлягають оподаткуванню земельним податком у загальному порядку – за ставками, затвердженими рішеннями місцевих рад в межах ставок, визначених ПКУ.Адже саме до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ).Разом з тим, Законом № 2497 були внесені зміни до п. 273.3 ст. 273 ПКУ та визначено, що ставки земельного податку за 1 гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу. Однак, окремих ставок земельного податку для лісових земель ПКУ не було встановлено.Законом № 2628 змінена редакція п. 10.2¹ ст. 10 ПКУ, у зв’язку з чим місцеві ради обов’язково установлюють податок на майно в частині плати за землю,крім земельного податку за лісові землі.Разом з тим, Законом № 2628 змінена редакція п. 10.3 ст. 10 ПКУ та встановлено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору таземельного податку за лісові землі.Отже, місцеві ради самостійно вирішують питання запровадження земельного податку за лісові землі, так як земельний податок за такі землі не є обов’язковим до запровадження.   Щодо окремих розмірів ставок земельного податку за лісові землі, то Законом № 2628 внесені зміни до статей 274 та 277 ПКУ, згідно з якими для лісових земель встановлені наступні ставки податку:

— стаття 274 ПКУ (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено незалежно від місцезнаходження) – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

— стаття 277 ПКУ (стосується земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як в межах так і за межами населених пунктів) –  не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.Отже, ставки земельного податку за лісові землі встановлюють  в межах ставок, визначених ПКУ, місцеві ради.