Об`єднання територіальних громад: 

про що слід пам’ятати, щоб при обранні адміністративно-територіального центру уникнути каменя спотикання

 Стереотипи – перепони на шляху до втілення кожної доброї справи. Децентралізація – не виняток. Одним із стереотипів, з яким експерти Офісу реформ у Миколаївській області нерідко стикаються під час дискусій та громадських обговорень  є те, що малі поселення, бідніші села опиняться у гірших умовах після об`єднання, ніж той населений пункт, який буде визнаний адміністративним центром об’єднаної територіальної громади.

Суб’єктивне сприйняття сьогодення – це вчорашні правили гри,   коли існував поділ на «центральні» і «відділкові» села, - встановлення так званої «еліти» і «лузерів» на сільських теренах України. Це принизливе, несправедливе сприйняття перспективності малочисельної «адміністративно-територіальної одиниці»  і досі кидає тінь на нормальне здорове ставлення до переваг реформи. На ньому підігрують деякі політичні сили, недруги реформи, намагаючись збурити людей на рівному місці.

Боротьба за адміністративний центр – єдиний камінь спотикання, на якому вдається каламутити  стрімкий життєдайний процес об`єднання територіальних громад. Відвідуючи громади області, спілкуючись з людьми, ми не один раз чули такі слова: «Ми – «ЗА!», щоб об`єднатися з іншими сільськими радами, але ми повинні відстояти своє село, як адміністративно-територіальний центр. Оскільки те село, яке буде центром громади, буде мати більше преференцій».

Це абсолютно не відповідає дійсності!  Закон України «Про об’єднання територіальних громад» гарантує рівні одинакові можливості для розвитку і процвітання кожного населеного пункту, який входить у новоутворений пазл. Він гарантує відсутність підстав для суспільної конфліктності, спекуляцій на безправ’ї малих сіл.

Маємо реальний приклад – «першу ластівку» децентралізації на Миколаївщині - Куцурубську об’єднану територіальну громаду, у яку об’єднались три  села двох сільських рад. Кошти державної субвенції на інфраструктуру у сумі понад 5 млн. грн. громада вирішила розподілити на першочергові потреби сіл Яселки та Іванівка, а не лише одного Куцуруба. Маленькі Яселки отримають завдяки децентралізації вуличне освітлення, ремонт доріг. Іванівка – централізований водогін, який для селян давно був рожевою мрією. Було вирішено придбати автобус, щоб відкрити «соціальний маршрут» між населеними пунктами і територіальним центром громади – с. Куцуруб. Було визначено низку інших пріоритетних напрямків та розподілено на їх розвиток конкретний фінансовий ресурс. Це реальні кошти  і реальні кроки, які спрямовані на підтримку наших сіл з тавром «відділових». У наступному 2017 році держава надасть знову державну субвенцію на інфраструктуру. І ці кошти у Куцурубські об’єднаній територіальній громаді також будуть справедливо розподілені і витрачені. 

Визначення адміністративно-територіального центру ОТГ – дуже важлива і відповідальна справа. Він є серцем спроможної територіальної громади. Тому саме той населений пункт має бути адміністративно-територіальним центром, який має найбільш розвинуту інфраструктуру. Методика формування спроможних територіальних громад містить низку чітких критеріїв визначення серця громади. Адже з перших днів своєї роботи новоутворений орган місцевого самоврядування має забезпечити надання усіх необхідних публічних послуг. Для розміщення відповідних служб необхідні сучасні добротні приміщення. На їх впорядкування не повинні витрачатись додаткові кошти, якщо на території майбутнього новоутворення є село, в якому є вся відповідна інфраструктура.  Насамперед, це приміщення для органу місцевого самоврядування об’єднаної громади з урахуванням додаткових функцій управління фінансами та комунальною власністю, містобудівною діяльністю, освітою, охороною здоров`я, культурою, соціальним захистом тощо. Приміщення для поліклініки (амбулаторії), лікарні широкого профілю; приміщення для територіального центру соціального захисту; приміщення для Центру надання адміністративних послуг; окрема будівля для органів правопорядку; приміщення для органів державної влади (пенсійного фонду, центру зайнятості, казначейства, реєстрації актів цивільного стану та майнових прав); приміщення для пожежної частини.

Виходячи з функцій органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад пропонується така умовна мінімальна структура їх виконавчих органів:

1).   Голова територіальної громади.

2).   2-3 заступники голови територіальної громади.

3).   Секретар ради територіальної громади.

4).   Фінансове  управління.

5).   Відділ комунальної власності та земельних відносин.

6).   Сектор з юридичних питань.

7)    Відділ ЖКГ, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури.

8).   Відділ економічного розвитку, торгівлі та інвестицій.

9).   Відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва.

10). Служба містобудівного кадастру.

11). Загальний відділ.

12). Сектор організаційно-кадрової роботи.

13). Відділ ведення Державного реєстру виборців.

14). Центр надання адміністративних послуг.

15). Дозвільний центр.

16). Сектор з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і територій.

17). Архівний відділ.

18). Відділ освіти, молоді та спорту.

19). Відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації.

20). Управління соціального захисту населення та праці.

21). Служба у справах дітей, центр сім`ї та молоді, центр обліку бездомних осіб.

22). Відділ охорони здоров`я.

23). Старости територіальної громади у складі виконавчого комітету.

Громада сама буде визначати структуру своїх виконавчих органів, тому вищенаведений перелік не є догмою. Цей перелік довелося навести саме тому, щоб ще раз підкреслити, яка колосальна відповідальність покладається на адміністративно-територіальний центр.  Важливо, уникнути крайнощів, суперечок за адміністративний центр, - в результаті яких не лише буксує нормальний процес, а й можуть погіршитись добросусідські відносини між людьми в обох громадах.

Вже та думка, що ставши об’єднаною територіальною громадою у людей буде чимало  додаткових можливостей для власного розвитку, - повинна консолідувати. Такі громади наділяються повноваженнями міст обласного значення з можливістю отримувати усі відповідні фінансові ресурси (стаття 64 Бюджетного Кодексу України), а також вони переходять на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, мають  можливість отримувати дотації і субвенції безпосередньо, а не через районний бюджет.

Місцеві податки і збори в ОТГ є значно суттєвіші: це і 60% ПДФО; податок на майно; частка акцизного збору і екологічного податку; рентна плата та ін. 

Усі ми хочемо жити краще, отримувати якісні послуги, жити за сучасними європейськими стандартами.  Держава забезпечує прийняття всіх необхідних законів, передає ресурси та повноваження не місця. Децентралізація – це комплексна системна реформа, процес незворотній. Громада має сама  визначати свої пріоритети та напрямки розвитку.

Реформа відкрила навстіж вікно можливостей, зробила їх ширшими та привабливішими. На регіональному рівні маємо важливий документ – Перспективний план формування територій громад Миколаївської області, затверджений Кабінетом Міністрів України. Розробляючи його, комісія облдержадміністрації користувалась Методикою визначення фінансової спроможності, у якій  передбачається і дуже ретельний підхід щодо обрання адміністративно-територіального центру. Але, звісно,  остатнє слово за людьми. Єдине, чого хотілося б побажати, щоб не амбіції, не суб’єктивізм чи суто корпоративні інтереси керували  «лідерами», які втягують у абстрактний спір довкола адміністративного центру громадськість, - а справедливе, доцільне та відповідальне ставлення до процесу децентралізації, долі своїх земляків.   

 

Олександра Ментель, регіональний консультант з питань комунікацій, висвітлення кращих практик та просування успіхів реформ