Звук незабутній перемоги лунає досі у серцях

 70Сухий Єланець – останній сільський населений пункт, де приймали естафету «Запали свічку пам’яті».

 У шкільній музейній кімнаті учениці 11 класу Олена Мітюкляєва та Інна Павлюс для гостей закладу провели змістовну екскурсію, розповіли про пошукову роботу. На стенді – фотографії земляків, учасників Великої Віт­чизняної війни. Поруч – листи з фронту, повоєнна переписка з визволителями Сухого Єланця, альбом зі спогадами тих, хто боронив рідну землю від фашистської навали… 

Щоб знали, щоб пам’ятали – так коротко можна сформулювати основну мету заходу для учнів, вчителів, односельців, який відбувся у Сухоєланецькій ЗОШ.

 Розпочався захід з інсценівки. Випускники 1941-го кружляють у вихорі вальсу, прощаючись зі школою. Їхні мрії обриває голос Левітана. Війна….

 325 жителів Сухого Єланця пішли на фронт, 135 із них – на­вічно.

 Перемогу не чекали в гості. Її виборювали з кров’ю, болем, стражданнями. Про визволення Новоодещини від фашистів розповіла голова районної ради ветеранів О. І. Байбарак.

 – Пам’ятайте, яку ціну народ заплатив за перемогу. Шануйте ветеранів. Збережіть розповіді очевидців війни і передайте їх прийдешнім поколінням, – говорила вона.

 Лине хвилююча розповідь учнів про те, як німці увірвалися в село, як місцеві жителі, ризикуючи життям, переховували солдатів Радянської Армії, про довгі страшні роки окупації. Вона супроводжується кадрами воєнної хроніки про подвиги солдатів, звірства окупантів. Ось на екрані змінюють одна одну фотографії дітей. У їх очах – невимовне горе, страх, туга…

 Жодні документи не розкажуть про минуле краще, ніж очевидці. «Дитинство, опалене війною» – це тема пошукової роботи, проведеної учнями школи.

На екрані – їхні односельці Л. П. Донченко, Л. М. Баришнікова. Вони розповідають про своє дитинство – про холод і голод, які сковували дитяче тіло, про сльози матерів, про рідних, котрі не повернулися з фронту…

Розбурхали, підсилили почуття слова пісень, що падали у розтривожені душі, й котилася непрохана сльоза… Мабуть, саме так на генетичному рівні формується пам’ять.

85Сухоєланецький сільський голова М. М. Ярошинський прийняв свічку пам’яті від новошмідтівського сільського голови Л. О. Пащенко та голови первинної ветеранської організації В. Г. Маркевич.

Гірлянда слави, квіти лягли до підніжжя пам’ятника загиблим вої­нам. У скорботі й шані схилили голови діти, внуки і правнуки тих, хто віддав своє життя за мирне небо над їхніми головами.

20 грудня естафету па­м'яті приймала Нова Одеса. Відбулися урочистості в міському краєзнавчому музеї та ЗОШ № 3. У заході взяли участь голова райдержадміністрації М. М. Заболотний, голова районної ради О. М. Делікатний, міський голова О. П. Поляков, заступник голови райдержадміністрації Л. А. Шевчук, голова районної ради ветеранів О. І. Байбарак, начальник відділу освіти І. О. Ситник, завідуюча сектором культури, молоді та спорту О. В. Тищенко, Сухоєланецький сільський голова М. М. Ярошинський, голова Сухоєланецької первинної ветеранської організації В. І. Лахно.

У музеї гості ознайомилися з матеріалами про воїнів-визволителів Новоодещини та земляків, які воювали на фронтах Великої Вітчизняної вій­ни. Члени делегації поклали квіти до пам'ятника загиблим воїнам та стели.

У школі гостей зустріла хлібом-сіллю директор А. Л. Грич. На захід були запрошені ветерани війни та праці, діти вій­ни, свідки грізних подій березня 1944 року. Почесне право покласти квіти до бюста Героя Радянського Сою­зу І. І. Решетєєва було надано кращим учням школи Д. Іванову та В. Заінчківській.

До учасників зібрання звернувся голова райдержадміністрації М. М. Заболотний:

– Минають роки, змінюються покоління, але пам'ять про буремні часи Великої Вітчизняної війни назавжди залишиться в наших серцях. Саме тому за ініціативи районної організації ветеранів, підтримки райдержадміністрації та районної ради в нашому районі започатковано естафету "Запали свічку пам'яті", присвячену 70-річчю визволення Новоодещини від фашистських загарбників.

Із кожним роком залишається все менше учасників та свідків тих героїчних подій. Але ми віримо, що час не зітре імена тих, хто відстояв свободу нашої Вітчизни. Пам'ять – в очах сивочолих ветеранів, у полум'яних квітах біля обелісків, у вогнику свічки, яка горітиме тут.

Голова районної ради О. М. Делікатний зазначив:

– Символічно, що наша зустріч проходить у Новій Одесі, де майже 70 років тому точилися запеклі бої Березнегувато-Снігурівської операції. Тисячі людей заплатили своїм життям за мирне майбутнє наступних поколінь. У кожному населеному пункті району є братські могили, пам'ятні знаки загиб­лим у роки війни. Органи місцевого самоврядування, громад­ськість, вчителі та учні шкіл дбають про впорядкування меморіалів і прилеглої до них території. За останні роки реконструйовано пам'ят­ники у селах Антонівка, Троїцьке, Воронцівка, Зайве.

У ході проведення естафети активізувалася пошукова робота учнів, поповнилися експонатами, стендами шкільні краєзнавчі музеї, підготовлено історико-патріо­тичні матеріали у бібліотеках-філіях. Тож від керівництва та депутатського корпусу районної ради, районної організації Партії регіонів та від себе особисто висловлюю вдячність усім, хто займався підготовкою та брав активну участь у проведенні естафети – районній організації ветеранів, працівникам культури, освіти й жителям, які долучилися до цієї благородної справи.

Міський голова О. П. Поляков відзначив плідну роботу педагогічних колективів із патріотичного виховання, участь громадськості в заходах, спрямованих на увічнення пам'яті про героїв-земляків та воїнів-визволителів.

Підсумовуючи проведену в районі роботу зі збереження пам'яті про подвиг народу у Великій Вітчизняній війні, голова районної ради ветеранів О. І. Байбарак сказала:

– У кожному населеному пункті ми згадували героїв війни, вклонялися їх світлій пам'яті, слухали спогади очевидців. Вкотре переконалися: ніхто не забутий, і ніщо не забуте. Згадаємо й сьогодні, що на цій землі у березневі дні 1944 року розгорнувся величезний плацдарм воєнних дій, де загинули понад 10 тисяч солдатів і офіцерів, серед яких були генерал-майор Г. Ю. Кухарєв, підполковники А. І. Сапроненко, О. Ф. Тимошенко й багато інших. Їх іменами названі вулиці міста. 22 червня цього року на території ТОВ СП "НІБУЛОН" відкрито меморіальну дошку пам'яті загиблих при форсуванні річки Південний Буг. Місцеві жителі бачили, як вода ставала червоною від крові. Не забудемо і про подвиг підпільної групи, яка чинила опір ворогові на окупованій землі. Ніколи не підуть у забуття безвинно закатовані, розстріляні мирні жителі, які стали жертвами кривавої розправи гітлерівців. Згадаємо сьогодні у родинному колі, що 97 каш­перян не повернулися з війни. Нехай зігріє душі всіх цих людей священний вогник пам`яті.

М. М. Ярошинський та В. І. Лахно урочисто передали свічку пам`яті ветерану війни М. Ф. Новаку та правнуку учасника бойових дій В. І. Вовненка – учню Новоодеської ЗОШ №3 Олександ­ру Дурненку.

Проникливі слова ведучих А. Манюкової та Д. Джигалюка, кадри кінохроніки відтворили в уяві присутніх страшну картину: німецькі літаки сиплять бомби, палає село, переправа зруйнована, місцеві жителі розбирають покрівлі, несуть дошки, хвіртки, щоб допомогти збудувати нову. У бій вступають "Катюші". Шквальний вогонь з обох сторін, скрегіт металу, крики людей про допомогу... Ці жахіття на­завжди залишилися у спогадах свідків.

Учні школи разом із завідуючою краєзнавчим музеєм Л. В. Данелюк, завідуючою міської бібліо­теки Т. М. Василевською, керівником гуртка "Юний музеє­знавець" О. В. Ревтою зустрілися з очевидцями і зафільмували їх спогади. Ними поділилися О. О. Дробина, З. М. Тулуб, В. Д. Джупініна, Н. І. Драполенко, Н. Г. Бондар, М. А. Турушева.

Як данина вічної шани звучать авторський вірш учителя Н. І. Бородіної та пісня вокального колективу "Гармонія" (керівник Т. В. Борян). Вони присвячені Сталевому солдатові на Кургані Слави – символу незборимості духу народу-переможця.

Гідні поклоніння й мужні жінки, які трудилися в тилу, чекаючи з фронту своїх чоловіків, посилаю­чи молитви небесам, щоб ворожі кулі їх обминали. Вони будували свою "переправу" з берега лихоліття у щасливе майбутнє для своїх дітей і онуків. Їх настрої і сподівання передали дів­чатка у хореографічній композиції "Синий платочек" (керівник колективу А. В. Вовчок).

А дзвінкі голоси наймолодшого покоління завершили:

Ми за те, щоб мир

був на землі,

Для усіх дітей на цілім світі!

Наталія КРИКУН.

Олена Мельниченко.