Новоодеському елеватору - 80!

Вісім десятиліть ТОВ „Новоодеський елеватор” вносить свою дещицю в хлібну скарбницю держави. Мабуть усі мають уявлення, хай і не в деталях, як працює хлібоприймайльне підприємство. Проте це не лише виробничі потужності, продукція та відсотки у звітах. „Новоодеський елеватор” - острівець стабільності (адже великих підприємств у нас не так багато), своєрідний барометр економічної „погоди” хліборобів. І найголовніше - це колектив, який не замикається на собі, а намагається допомогти місту і району.

А все починалося у 1934-1935 роках, коли на березі Південного Бугу побудували два склади і пристань для барж. То народжувалося Кашперівське хлібоприймальне підприємство, розширюючись із плином часу.

Коли влітку 1941-го вибухнула війна, після бомбардування німецьких літаків тут залишилися самі руїни. Відбудовували підприємство жінки, підлітки, вчорашні солдати, яким пощастило вціліти у кривавій бійні Великої Вітчизняної.

Переживши непрості часи, зазнавши радість злетів і гіркоту поразок, «Новоодеський елеватор» не здає позиції, доводить свою конкурентоспроможність і здатність рухатися вперед. У його послужному списку чимало досягнень, і одне з останніх – товариство стало переможцем всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків-2011», його визнано «Підприємством року-2011», а директора І. С. Вовчка – «Керівником року-2011».

З-поміж інших свят ювілеї, певно, запам’ятовуються найбільше, тим паче, якщо за плечима – ціла епоха. Радує вже сам факт, що ювіляр (читай – підприємство) дожив до такого солідного віку, бо далеко не кожному це вдається. Тож не дивно, що на урочистості, які відбулися 25 липня, зійшлися-з’їхалися не лише новоодесити, а й гості з Києва та Миколаєва.

Вітаючи присутніх, голова наглядової ради товариства І. В. Волошко говорив:

– Є така професія – зберігати зерно, дбати про якість насіння. Саме на елеваторах праця сотень тисяч людей зливається воєдино, трансформуючись у мільйони тонн насправді золотого для нашої держави зерна. На вашому підприємстві трудяться люди самовіддані й працьовиті. Не можна не згадати з великою шаною колишнього директора товариства В. П. Плюту – талановитого управлінця, мудрого організатора і просто чудову людину, який більше 20 років твердою рукою вів колектив до нових і нових здобутків. Ми вдячні й нинішньому директору І. С. Вовчку, який достойно прийняв естафету від Володимира Павловича і, будучи непересічним керівником, примножує попередні досягнення, модернізуючи виробництво.

І. В. Волошко подякував усім працівникам за сумлінну й добросовісну роботу і вручив цінні подарунки (плазмові телевізори) трактористу-машиністу С. В. Белічкову, інженеру-лаборанту А. А. Дробині та апаратнику сушіння зерна В. М. Дудкіну.

У вітальному слові І. С. Вовчка прозвучали цифри, які не могли не вразити. За всю історію свого існування елеватор прийняв майже 6 млн. т зерна і насіння технічних культур. У грошовому еквіваленті – 12 млрд грн. Це п’ять бюджетів Миколаївської області або річний запас хліба для України. Він висловив сподівання, що елеватор, створений руками ветеранів, буде збережено для нащадків.

Іван Степанович, зокрема, сказав щире «спасибі» голові райдержадміністрації М. М. Заболотному за всебічну підтримку в період підготовки до свята і депутату міської ради від Партії регіонів Н. К. Яковлєвій, яка, власне, й була ініціатором ювілейних торжеств.

Надія Климентіївна, і справді жінка-вогонь, зустрілася з десятками людей, гортала сімейні архіви, записувала спогади, вишукуючи призабуті імена тих, хто стояв біля витоків підприємства, хто в різні роки працював на його благо.

Передавши   сердечні   поздоровлення   від    голови облдержадміністрації
М. П. Круглова, його заступник В. В. Луста наголосив, що ТОВ «Новоодеський елеватор» є прибутковим підприємством, і обласна державна адміністрація цінує це. За дорученням міністра аграрної політики та продовольства України М. В. Присяжнюка Володимир Вікторович вручив Грамоту Міністерства за сумлінну працю й вагомий особистий внесок у розвиток аграрного сектора держави І. С. Вовчку. Почесною грамотою Миколаївської облдержадміністрації нагороджено працівника приймально-складської дільниці Н. В. Гутовську.

М. М. Заболотний, привітавши колектив товариства з ювілейною датою, підкреслив:

– ТОВ «Новоодеський елеватор» є потужним сучасним підприємством, яке робить усе можливе для максимального збереження врожаю, забезпечує робочі місця та значні надходження до місцевого бюджету. Досягайте нових вершин, і успіхів вам на цьому нелегкому шляху!

Від депутатського корпусу, виконавчого апарату районної ради, районної організації   Партії   регіонів    поздоровив   присутніх   голова   районної   ради
О. М. Делікатний, зазначивши, зокрема:

– Підприємство постійно піклується про розв’язання соціальних проблем, надає спонсорську допомогу районним організаціям ветеранів та інвалідів, Новоодеській ЗОШ № 3, дитсадку «Зірочка», районній лікарні, закладам культури, бере активну участь у благоустрої Нової Одеси. Бажаю вам подальшого розвитку і завжди залишатися в рядах лідерів агропромислового виробництва!

Керівники району вручили Почесні грамоти голови райдержадміністрації і районної ради за значні професійні досягнення та з нагоди 80-річчя товариства А. А. Дробині, вагарю І. Є. Дулі, С. В. Белічкову, токарю О. М. Пікінеру, електромонтеру В. В. Календі, інженеру-енергетику В. В. Демиденку.

Долучившись до святкових вітань, міський голова О. П. Поляков побажав товариству чесних і порядних ділових партнерів, стабільних прибутків, щоб вистачало не тільки на хліб, а й на масло до нього, та економічного здоров’я.

Ряд працівників підприємства отримали грамоти міської ради.

А потім на зміну офіційно-урочистій частині прийшли спогади про людей, чиї долі нерозривно пов’язані з «Новоодеським елеватором». 14-річною дівчиною влаштувалася сюди на роботу А. І. Шкуро й продовжувала працювати і після виходу на пенсію. Все своє життя присвятили елеватору П. Р. Дробина, М. І. Частковський, Н. Т. Кальтя, А. П. Долка, К. І. Авдієнко, Н. В. Петрова, Р. В. Зізда, Є. В. Дрига та інші.

Навряд чи знайдеться ще підприємство, настільки багате на трудові династії. Родина Тулубів – шість чоловік на чолі з батьком Антоном Михайловичем. Загальний стаж їхньої роботи складає більше ста років. Брати Манюти – Михайло Дмитрович із сім’єю та Олександр Дмитрович, їхня сестра Галина Дмитрівна Калита – жінка, чиє ім’я стало легендою. Вона з 17 літ і до старості не розлучалася з елеватором, а поряд із нею працювали чоловік, донька і зять.

Андрій Антонович Загребенюк «заразив» любов’ю до ХПП сина, невістку й онука. І в цьому славному переліку – ще шість родин.

Тут не лише трудилися, а й закохувалися, щоб згодом стати на весільний рушник. За 80 років – 20 сімейних пар. Та не всі ті історії мали щасливий кінець.

Гарячий адигейський парубок Хозрет Кушу, проводжаючи поглядом струнку постать юної кашперянки Валі, мимоволі притискав руку до серця – щоб не вискочило. А коли дівчина відповіла взаємністю, повірив, що впіймав нарешті свою Жар-птицю щастя… Війна, тричі клята війна розлучила молодят. Пішов Хозрет на фронт, а Валя чекала дитину, яку він так і не поколисав, не побачив її перших крочків, не почув перших слів. Його син, Юрій В’ячеславович Джупінін, якого добре знають і щиро поважають у нашому районі, в тиші, що дзвеніла сльозами, співав для своєї мами Валентини Дмитрівни, для всіх жінок, чиї кохані не повернулися додому, пісню «Любимая». Щоб вони через роки дослухали не сказані колись слова любові…

Не забули у той святковий вечір і ветеранів виробництва, і молодих спеціалістів, які підхопили трудове знамено й продовжують їхню справу, працюючи професійно, з ентузіазмом.

І в унісон піднесеному настрою – концертні номери аматорів сцени, які незмінно супроводжувалися оплесками вдячних глядачів. А насамкінець – сюрприз для новоодеситів. Розважав їх дотемна гурт із Києва «Made іn Ukraine». Назва хоч і англійська, та співали вони тільки українські пісні.

Відшумів ювілей. Розходилися поволі, хто зі сміхом і жартами, а хто – зі стривоженим: «Чи є в елеватора майбутнє? Он, поряд, такий термінал вибудували…»

Може, комусь і здається, що сонце підприємства сідає, та нині на його барометрі стрілка застигла на позначці «ясно». Довгих і активних літ тобі, елеваторе!

Ірина Решетняк.


IMG 4403

IMG 4432